Види інформації

Інформацію можна поділяти на види багатьма способами.

За способом сприйняття інформації людиною розрізняють такі види інформації:3

візуальну (або зорову, від лат. visus — зір), аудіальну (або слухову, від лат. audio — слухати),

нюхову, смакову й тактильну (або дотикову, від лат. tactus — дотик). Візуальна інформація

становить найбільшу частину — приблизно 90% з усієї, яку отримує людина, аудіальна — 9% і

лише 1% припадає на інші види інформації, тому спосіб сприйняття інформації людиною в

цілому характеризується як аудіо-візуальний.

За формою подання розрізняють два основні види інформації: образно-знакову й

сигнальну. У людському суспільстві інформація подається у вигляді знаків й образів. Технічні

системи приймають, опрацьовують і передають сигнали.

Образно-знакова інформація, у свою чергу, поділяється на числову, текстову, графічну

звукову , відеоінформація.

Основні види інформації по її формі вистави, способам її кодування і зберігання, що має найбільше значення для інформатики, це:

·         графічна або образотворча — перший вигляд, для якого був реалізований спосіб зберігання інформації про навколишній світ у вигляді наскальних малюнків, а пізніше у вигляді картин, фотографій, схем, креслень на папері, полотні, мармурі і ін. матеріалах, що змальовують картини реального світу;

·         звукова — світ довкола нас повний звуків і проблему їх зберігання і тиражування було вирішене з винахід звукозаписних пристроїв в 1877 г.; її різновидом є музична інформація – для цього вигляду був винайдений спосіб кодування з використанням спеціальних символів, що зробило можливим зберігати її аналогічно графічній інформації;

·         текстова – спосіб кодування мови людини спеціальними символами – буквами чи ієрогліфами, причому різні народи мають різні мови і використовують різні набори для відображення мови; особливо велике значення цей спосіб придбав після винаходу паперу і книгодрукування;

·         числова – кількісна міра об'єктів і їх властивостей на навколишньому світі; особливо велике значення набула з розвитком торгівлі, економіки і грошового обміну; аналогічно текстовій інформації для її відображення використовується метод кодування спеціальними символами – цифрами, причому системи кодування (числення) можуть бути різними;

·         відеоінформація – спосіб збереження «живих» картин навколишнього світу, що з'явився з винайденням кіно.

За галуззю застосування розрізняють навчальну, науково-технічну, суспільно-політичну,

художньо-естетичну та інші види інформації. Саме за такими видами звичайно розміщують

книги на полицях бібліотек та книжкових магазинів.

Якщо оцінювати інформацію як результат інтелектуальної діяльності людини, то

необхідно виділити інформацію особисту, суспільну та загальнолюдську. Особиста інформація

— це знання й досвід окремої людини; суспільна — науково-технічні та культурні досягнення

суспільства; загальнолюдська — надбання цивілізації в цілому. Інформація, здобута

суспільством, є його важливим економічним ресурсом.

За можливістю доступу до інформації розрізняють інформацію відкриту і з обмеженим

доступом.

Відкрита інформація — це інформація загальнодоступна. Закон забороняє обмеження

прав людини на доступ до відкритої інформації. Інформація з обмеженим доступом — це

інформація, що містить таємницю, розголошення якої може завдати шкоди державі, групі осіб

або окремій особі. Наприклад: відомості про стратегічні науково-технічні розробки, комерційна

інформація фірми, індивідуальні медичні дані тощо. Доступ до такої інформації регулюється

законом.